Група розробки флуоресцентних барвників співпрацює з:
відділом фізико-неорганічної хімії Інституту загальної та неорганічної хімії НАН України (Київ, Україна), вивчаючи можливість біомедичного застосування макроциклічних металокомплексів, зокрема як інгібіторів амілоїдоутворення
групою проф. В. Субраманіама (Університет Твенте, Голандія), досліджуючи бета-складчасті білкові утворення з допомогою амілоїд-чутливих флуоресцентних барвників
групою проф. Олександра Котляра (біохімічний факультет Тель-Авівського університету, Ізраїль), вивчаючи зв'язування барвників із чотирьохланцюговими послідовностями ДНК
групою проф. О.І. Толмачова (Інститут органічної хімії НАН України, Київ, Україна), досліджуючи ціанінові барвники як флуоресцентні зонди для нуклеїнових кислот та білків
проф. Олександром Буторіним ( Національний музей природничої історії, Париж, Франція ), розробляючи борозенкові зонди, специфічні до двохланцюгових ділянок ДНК, та досліджуючи взаємодію ДНК з барвником
групою проф. Пауло Ф. Сантоса (хімічний факультет університету Трас-ос-Монтес і Алто Дуро, Віла Реал, Португалія), з 2006 року вивчаючи спектрально-люмінесцентні властивості сквараїнових барвників як можливих флуоресцентних зондів для детекції біологічних молекул
к.х.н. О.В. Манаєвим (Російський хіміко-технологічний університет ім. Д.І. Менделєєва, Москва, Росія), досліджуючи з 2005 р. спектрально-люмінесцентні властивості стирилових барвників та їх взаємодію з біомолекулами
проф. Ю.В. Малюкіним (Інститут сцинтиляційних матеріалів, НТК «Інститут монокристалів» НАН України, Харків, Україна), вивчаючи агрегаційні процеси, що проходять у водних розчинах барвників та в присутності нуклеїнових кислот
др. П'єро Б'янко
(факультет мікробіології та імунології Нью-Йоркського державного університету
в Буффало, США), розробляючи нові флуоресцентні барвники для детекції
дсДНК в експериментах з візуалізації окремої молекули
дослідницькою групою фотоніки органічних середовищ під керівництвом д.ф.-м.н. В.М. Ящука (фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка), вивчаючи процеси переносу енергії в системах ДНК – ціаніновий барвник
